квартиры посуточно в Одессе квартиры посуточно в Одессе квартиры посуточно в Одессе

Снять в Одессе

Мистецтво відпочивати в Одесі.

Я прагнув бути ближче до нашого гіда, всмоктувати його розповiдi просякнуті «чисто» одеським патріотизмом. Щоправда, за його версією, бiльшiсть славетних музикантів, гумористів i поетiв, розкиданих по планеті народилися саме в Одесі.


Рано вранці ми вийшли на Дерибасiвську з готелю— подихати повітрям Одеси. Цю вулицю, городяни вважають центральним променадом. Тут можна сфотографуватися на 12-му «золотому» стiльцi, що стоїть на «площі ім. Остапа Бендера» (за розмірами вона дуже скромна — 3 квадратних метри). Ми вчасно встигли це зробити, бо пiзднiше було не доступитися. Можна тут й посидіти поруч iз Леонідом Утьосовим. Тут же — й чарівна телефонна будка з гучномовцем, де певна комбiнацiя цифр вiдтворює пiснi легендарного спiвака. А за крок — кiнотеатр «Уточкiно», названий на честь одеського плавця, яхтсмена, велосипедиста, боксера, льотчика Сергiя Уточкiна, який літав над єгипетськими пiрамiдами на повiтрянiй кулi. Перепочити гарно можна в парку- колишньому саду, яблука в якому виростив його засновник — Фелiкс Де Рибас, брат «того самого» Де Рибаса, iм’ям котрого назвали вулицю. Парк славиться найкращими сувенiрами в Одесi. Йдучи далi, думаеш, що потрапив до музею: кожен метр Дерибасiвської чимось вiдзначився. Наприклад, готель «Фраполi» — невеличкий, але дуже гідний.
Iнша цікавинка міста— Приморський бульвар з його парадним входом – Потьомкiнськiми сходами. Вони йдуть вiд Морвокзалу, а вгорi увiнчуються пам’ятником герцогу Ришельє — французу, одному з найвидатнiших очільників Одеси. До речi, саме йому мiсто завдячує бiлими акацiями. А неподалiк — вiдомий готель «Лондонський», де вже понад стопіччя зупиняються знаменитостi. Кілька років назад на Приморському Бульварі ще й запустили фунiкулер. Втомлених туристiв вiн залюбки й безкоштовно возить вниз до моря й назад вгору. У іншому кiнцi бульвару — пам’ятник Пушкiну, бiля якого фотографуються здебiльшого гості міста. За спиною в поета — Одеська Міська Рада, а поруч — чавунна гармата, нагадування про Кримську вiйну 1853-56 рокiв. Нинi бiля неї закоханi полюбляють милуватися морським краєвидом.


А ось i славнозвiсний одеський Оперний Театр (збудовано 1809). Останню реставрацію його було закінчено в 2008 році. Театральна площа що навколо Опери у свята завжди гамiрна i весела. Саме тут цього року стартувала чергова Одеська «Гуморина».
Як добре, що наш вiзит припав саме на 1 квiтня! Одеса нагадувала справжнiсiнький веселий вулик. Я зрозумiв, чому так багато фанiв «Гуморини» залюбки вирушають сюди за тисячi кілометрів. Адже саме цього дня можна позбутися всiх своїх комплексiв: вифарбувати волосся i обличчя, перевдягнутись у улюбленого персонажа — i всi радо вiтатимуть тебе. Цей день — суцiльний вир найяскравiших барв, найкумеднiших хохм i найфантастичнiших зустрiчей. У концертних залах виступали всенароднi улюбленцi — кавеенщики, гумористи, артисти i клоуни. I хоча девiзом «Гуморини» стало «Вiдпочиньмо вiд полiтики», не оминули вони цiєї теми.
А ми завітали до Будинку клоунiв. Спочатку пригадався невеселий i незграбний цирковий паяц, який сумує посеред арени. Але в цьому Будинку клоуни поруч iз тобою розмовляють i жартують. Виходить насправдi весело! Цей «штаб» трюкачiв кілька років тому заснував Георгiй Делiєв iз «Маски-шоу». Тут же особливий ресторан «Мана-Мана» з шоу: вiдвiдувачiв обслуговують реальнi артисти в подобi офiцiантiв.
Серед вуличних заходiв — показ оригiнальних мод пам’ятi мрiї Бендера про бiлi штани, кефiрний чемпiонат пам’ятi Панiковського. Закінчилася «Гуморина» карнавальною ходою на Куликовому полi — парадом телевiзiйних, лiтературних i просто анекдотних персонажiв.
Дихають гумором i неочикувані «iсторичнi» куточки Одеси. На однiй iз брам ми побачили: «Обережно — у дворi глухий пес. Стукати тричi». Але ж досить і цiлком серйозних досягнень архiтектурної думки: тут i арт-нуво, i ренесанс, i сучасний авангард...
Дивне це мiсто i його мешканці. Наш гiд пiсля обрису вулицi Ришельєвської- «одеської Уолл-стрiт» — став розповідати про Тещин мiст. За легендою, його побудував пiсля вiйни один iз секретарів обкому єдиної тоді партії, щоб самому швидше дiставатися до тещi на млинцi. А вже зi слiв нашого провiдника, торiк нащадок того будiвника приїхав iз-за кордону i влаштував банкет на мосту на честь своєї бабцi. А живе вона нiбито в Iзраїлi.
Не забудьте, що в Одесi є музеї. Для нас приємним вiдкриттям стала картина Караваджо «Взяття Христа пiд варту» (1573), що виставлена в Музеї захiдного i схiдного мистецтва. Це взагалі єдине полотно славетного iталiйця в Українi.
Неперевершенi шедеври — це пляжі Одеси. Найвiдомiшi — «Ланжерон» iз дельфiнарiєм, «Аркадiя» з нічним життям та «Лузанiвка». Кожен одесит має свiй. Вiн може у спеку їхати трамваєм через усе мiсто, щоб якусь годинку-другу вiдпочити на клаптику пiску бiля моря. А увечерi узбережна зона виблискує вогниками розваг. Вiдповiдних закладiв тут стiльки, що сумувати не доведеться. Як i мiсць проживання — вiд маленької квартири у старому одеському дворику до розкiшного пентхаусу в готелi. Найжаданiшим мiсцем лiтнього вiдпочинку є район «Аркадiї» з її оазами комфорту.
Вас завжди чекають у «перлинi бiля моря». Відпочинок в Одесі 2015- чудова ідея для чергового вільного вікенду. Спробуйте розгадати самотужки феномен цього мiста. Якщо звичайно зможете. Але тут якраз важливий не результат, а процес! В одеських трамваях можна довiдатися практично всi новини, на Привозi приємно здивують цiни i вага покупок, а на вулицi вам завжди пiдкажуть, як побачити «щось цiкавого». В Одесі є що подивитись i кого послухати. I тепер я вiрю екскурсоводові — найталановитiшi люди народжуються саме тут.
 

 

Цена (не более):  грн /сутки